Корзина
2 отзыва
+380503014985
+380503075397
+380503082089
+380675456283
МЧП "ЛЫБИДЬ"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
Корзина

Спалювання стерні це злочин проти грунтів України

Спалювання стерні це злочин проти грунтів України

В Україні внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив щороку зменшується родючість ґрунтів та відбувається деградація земель. Традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин ґрунту.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

На думку деяких вчених, спалювання стерні та соломи є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. Однак інші фахівці розуміють антиекологічність та безумство такого заходу.

Так, наприклад, американські вчені, що виконують досить ретельні дослідження, констатують, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання, ґрунтам і навколишньому середовищу, очевидна навіть не компетентним в цій справі людям.

Слід зазначити, що, по-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. По-третє, гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. Знищуються також корисні комахи і птахи.

Ученими (В. Вальков, 1996) встановлено, що під час спалювання післяжнивних решток зернових культур на чорноземах відбувається істотне зменшення кількості ґрунтових мікроорганізмів. Кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300–700 разів, а мікроскопічних грибів – у 200–300 разів. Основне багатство ґрунту – гумус має при цьому тенденцію до зменшення і ґрунт втрачає родючість.

Спалювання соломи призводить до зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя.

При спалюванні стерні та соломи у нормі 2 т/га у безвітряну погоду в зоні Лісостепу на ґрунті, який містить 4 % гумусу, втрати гумусу становлять 800 кг/га, а ґрунт втрачає стійкість до ерозійних процесів.
 Фахівцями Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» підраховано, що при спалюванні 40–50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20–25 кг азоту і 1500–1700 кг вуглецю. При цьому завдається великої шкоди навколишньому середовищу і насамперед родючості ґрунтів.

При згоранні соломи, стерні і/чи листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти.
При спалюванні соломи та стерні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40 °С, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340–360 °С. Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї сільськогосподарських культур. Для відновлення продуктивності ґрунту після подібного заходу потрібен не один рік.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. В Німеччині 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50 % величини врожайності. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктами 3.6.14. та 3.7.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктами 3.6 та 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України та законодавством України про охорону земель. За будь-яких обставин ніхто не має права самовільно спалювати листя, траву чи стерню. Однак ми звикли закони не виконувати, оскільки ніхто не штрафує порушників.

В Україні не дбають про збереження родючості ґрунтів, про що свідчить і структура посівних площ сільськогосподарських культур: на Півдні і Центрі – зернові, кукурудза, соя, соняшник, ріпак і на Заході – зернові, ріпак, кукурудза. За рахунок внесення великих доз мінеральних добрив та пестицидів аграрії одержують значні прибутки, проте додержання сівозмін, посівів сидеральних культур, використання соломи на органічні добрива не проводять.
Оскільки у більшості великих і малих агропідприємств відсутнє тваринництво, солома фермерам не потрібна ні на корм ВРХ, ні на підстилку.

Використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур  як органічних добрив є одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів. Використання соломи покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20–25 %.

Солома містить лише 15 % води і на 85 % складається із органічної речовини, вона дуже цінна для підвищення потенційної родючості ґрунту і є важливим резервом збільшення органіки в ґрунті. У складі органічної речовини соломи є всі потрібні для рослин макро- та мікроелементи. За вмістом органічної речовини 1 т соломи прирівнюється до 3–4 т підстилкового гною і синтезує 160–180 кг гумусу.

Заробляння соломи підвищує стійкість ґрунтових агрегатів, урожайність сільськогосподарських культур, поліпшує родючість ґрунтів.

Дослідженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН встановлено, що застосування 4–6 т/га соломи на добриво з добавкою мінерального азоту на дерново-підзолистих піщаних та супіщаних ґрунтах у сівозміні не поступається 40 т/га підстилкового гною.

За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кг азоту, 8–10 кг фосфору і 30–40 кг калію. Використовуючи 17–20 млн т соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тис т азоту, 70 тис т фосфору і 250 тис т калію.

Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це – використання їх на підстилку, компостування, заробка в ґрунт із внесенням азотних добрив та ін.

Зараз є комбайни, які забезпечують подрібнення соломи і розподіл її по поверхні ґрунту, після чого проводять внесення азотних добрива в дозі N10.

У робочий розчин додають (залежно від кількості соломи на гектарі)     8–12 кг/га аміачної селітри або карбаміду, чи КАСу, можна замінити азотні добрива рідкими органічними (гноївкою).

Після збирання зернових, кукурудзи чи соняшнику солому й інші рослинні рештки подрібнюють наявними в господарстві подрібнювачами, рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту і одразу проводять обприскування біологічним препаратом з невеликою кількістю аміачної селітри, після чого заробляють їх у ґрунт дисковими лущильниками, а під просапні культури або на досить бідних ґрунтах додатково вносять 4–8 т/га органічного добрива чи сіють сидеральні культури.

Для того, щоб солома швидше розклалася використовують різноманітні деструктори стерні. Прискорена деструкція післяжнивних залишок забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт через рослинні рештки. Поліпшується родючість ґрунтів за рахунок забезпечення ґрунту азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами.
І селянин у себе в господарстві також може приорювати солому наявними засобами. Для цього потрібне лише бажання і почуття дбайливого і заощадливого ставлення до ґрунту. Цей захід не складний, простіший і значно дешевший, ніж перевезення соломи. До того ж потребує менших затрат часу (авторами статті перевірено особисто).

Економічна ефективність такої технології є дуже високою. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3–5 т гною вологістю 75 %.

Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска – 16:16:16 коштує у середньому 11 000 грн/т, сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 11 000 грн поділити на 480 кг і виходить 22,9 грн/кг.

Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує    22,9 грн, а на гектарі, де приорано 4 т соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг. Їхня ринкова вартість становить 1374 грн/га (60 кг×22,9 грн).

Якщо у господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 137 400 грн за діючими речовинами.

Терентій Семенович Мальцев у свій час казав: «Спалювання стерні – безумність, адже ґрунт – це живий організм і, спалюючи поживні залишки, ми знищуємо всю мікрофлору, що населяє його. Стерня, як повсть на цілині, захищає поверхню ріллі від вітру.

Солома, рослини та рослинні рештки – це акумулятор живої сонячної енергії, фіксована в формі сполук вуглецю. Вона повинна піти в ґрунт для життя мікроорганізмів, які передають її рослинам, а ті – людині, тваринам і всьому живому на землі. Спалюючи її, ми відправляємо енергію в космос, порушуючи гармонію природи, закони існування всесвіту, Божі закони. Чи може бути добро, якщо ми так зневажливо (свідомо чи несвідомо значення немає) відкидаємо Дар Божий?».

Демчишин А. М., директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»,

Даньків К. Я., завідувач сектору розробки технологічних проектів, охорони та підвищення родючості ґрунтів Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»

Предыдущие статьи